Ментальне здоров’я: українці почали частіше звертатися до фахівців. Інфографіка
Українці почали більше довіряти фаховому погляду на проблему власного ментального здоровʼя, частіше звертаючись на гарячі лінії, до сімейного лікаря або до вузького фахівця з ментального здоровʼя (психолога, психіатра, психотерапевта).
Про це свідчать результати другої хвилі дослідження, проведеного дослідницькою компанією Gradus Research у межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я – ініціативи першої леді Олени Зеленської, передає Укрінформ.
Зокрема, за рік довіра до фахового погляду на проблему власного ментального здоровʼя зросла з 8 до 12 відсоткових пунктів.Також опитування засвідчило, що зростає використання позитивних стратегій боротьби зі стресом. Порівняно з 2022 роком, респонденти частіше вдаються до позитивних стратегій боротьби зі стресом, наприклад, слухають музику (на 7 в.п.), займаються улюбленою справою чи хобі (на 6 в.п), проводять час із близькими (на 5 в.п). 4% опитаних відмітили, що використовують техніки самодопомоги.
Читати ще: Понад 70% сімейних лікарів Волині пройшли курси ментального здоров'я
У топі залишається – сидіти в інтернеті (39%), дивитися телебачення (33%), спілкуватися з близькими (31%), слухати музику (31%).Водночас, згідно з опитуванням, із 71% до 77% зросло відчуття стресу або сильної знервованості серед усіх цільових груп. Цей показник найвищий серед молоді віком від 25 до 34 років – 82%.Серед найпоширеніших причин відчуття стресу або сильної знервованості – повномасштабна війна з Росією (72%) та фінансові складнощі – 43%.Війна хоч і є переважаючою відповіддю, більше турбує респондентів віком 45-60 років – 83% проти 66% серед опитаних віком 18-44 роки. Молодь 18-24 років більше переймається сімейними справами та стосунками (46% проти 24% в інших вікових групах), робочими проблемами (31% проти 22% в інших вікових групах), дружніми (12% проти 6% в інших вікових групах) та романтичними (17% проти 4% в інших вікових групах) відносинами.
Серед тих, хто відчуває стрес та знервованість через повномасштабну війну, більшість пов’язує ці переживання із: хвилюванням за безпеку близьких – 68%; ризиком для життя та високою вірогідністю отримати травми – 42%; ризиком втрати майна – 35%; втратою джерела доходу / роботи – 34%; розлукою з рідними / сім’єю – 29%.
Порівняно з 2022 роком, збільшилася кількість респондентів, які відзначають у себе відчуття втоми, безсилля, розчарування, розгубленості, відчаю та самотності. Зменшилася кількість тих, хто відчуває надію (з 40% до 36%).Серед причин, що, на думку опитаних, є достатніми для звернення за фаховою допомогою: велика кількість стресу – 45%; втрата близької людини – 44%; наявність проблем з ментальним здоровʼям внаслідок війни – 43%; перебування у полоні – 42%; участь у бойових діях – 39%.Серед найпоширеніших причин, що стають для опитаних українців бар’єрами у зверненні за фаховою допомогою: бажання впоратись власними силами – 29%; знецінення власних переживань (не вважають свої проблеми достатніми для звернення) – 29%; вважають, що це дорого – 23%; вважають, що є ті, кому зараз це потрібніше – 21%; не вважають, що це допоможе – 18%.При цьому соціологи звертають увагу, що для молоді 18-24 років, яка взяла участь в опитуванні, основними бар’єрами є вартість послуг (31% проти 22% серед інших вікових груп); нерозуміння, куди звернутися за допомогою (27% проти 8% серед інших вікових груп); сором та страх (18% проти 7% серед інших вікових груп); небажання показувати свою слабкість (15% проти 9% серед інших вікових груп).Старше покоління (від 55 до 60 років), що взяло участь у опитуванні, більше за інших впевнене у власній здатності впоратись (40% проти 28% серед інших вікових груп) та не вважає свої проблеми достатніми для звернення (37% проти 27% серед інших вікових цільових груп).Опитування було проведено дослідницькою компанією Gradus Research 18-20 жовтня 2023 року методом самозаповнення анкети в мобільному додатку. Онлайн-панель Gradus відображає структуру населення міст з кількістю мешканців понад 50 тисяч у віці 18-60 років за статтю, віком, розміром населеного пункту та регіоном. Опитано 2000 респондентів.
Всеукраїнська програма ментального здоров’я «Ти як?» – ініціатива першої леді України Олени Зеленської, спрямована на розбудову якісної системи надання послуг у сфері психосоціальної підтримки та розвиток культури піклування про ментальне здоров’я.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Про це свідчать результати другої хвилі дослідження, проведеного дослідницькою компанією Gradus Research у межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я – ініціативи першої леді Олени Зеленської, передає Укрінформ.
Зокрема, за рік довіра до фахового погляду на проблему власного ментального здоровʼя зросла з 8 до 12 відсоткових пунктів.Також опитування засвідчило, що зростає використання позитивних стратегій боротьби зі стресом. Порівняно з 2022 роком, респонденти частіше вдаються до позитивних стратегій боротьби зі стресом, наприклад, слухають музику (на 7 в.п.), займаються улюбленою справою чи хобі (на 6 в.п), проводять час із близькими (на 5 в.п). 4% опитаних відмітили, що використовують техніки самодопомоги.
Читати ще: Понад 70% сімейних лікарів Волині пройшли курси ментального здоров'я
У топі залишається – сидіти в інтернеті (39%), дивитися телебачення (33%), спілкуватися з близькими (31%), слухати музику (31%).Водночас, згідно з опитуванням, із 71% до 77% зросло відчуття стресу або сильної знервованості серед усіх цільових груп. Цей показник найвищий серед молоді віком від 25 до 34 років – 82%.Серед найпоширеніших причин відчуття стресу або сильної знервованості – повномасштабна війна з Росією (72%) та фінансові складнощі – 43%.Війна хоч і є переважаючою відповіддю, більше турбує респондентів віком 45-60 років – 83% проти 66% серед опитаних віком 18-44 роки. Молодь 18-24 років більше переймається сімейними справами та стосунками (46% проти 24% в інших вікових групах), робочими проблемами (31% проти 22% в інших вікових групах), дружніми (12% проти 6% в інших вікових групах) та романтичними (17% проти 4% в інших вікових групах) відносинами.
Серед тих, хто відчуває стрес та знервованість через повномасштабну війну, більшість пов’язує ці переживання із: хвилюванням за безпеку близьких – 68%; ризиком для життя та високою вірогідністю отримати травми – 42%; ризиком втрати майна – 35%; втратою джерела доходу / роботи – 34%; розлукою з рідними / сім’єю – 29%.
Порівняно з 2022 роком, збільшилася кількість респондентів, які відзначають у себе відчуття втоми, безсилля, розчарування, розгубленості, відчаю та самотності. Зменшилася кількість тих, хто відчуває надію (з 40% до 36%).Серед причин, що, на думку опитаних, є достатніми для звернення за фаховою допомогою: велика кількість стресу – 45%; втрата близької людини – 44%; наявність проблем з ментальним здоровʼям внаслідок війни – 43%; перебування у полоні – 42%; участь у бойових діях – 39%.Серед найпоширеніших причин, що стають для опитаних українців бар’єрами у зверненні за фаховою допомогою: бажання впоратись власними силами – 29%; знецінення власних переживань (не вважають свої проблеми достатніми для звернення) – 29%; вважають, що це дорого – 23%; вважають, що є ті, кому зараз це потрібніше – 21%; не вважають, що це допоможе – 18%.При цьому соціологи звертають увагу, що для молоді 18-24 років, яка взяла участь в опитуванні, основними бар’єрами є вартість послуг (31% проти 22% серед інших вікових груп); нерозуміння, куди звернутися за допомогою (27% проти 8% серед інших вікових груп); сором та страх (18% проти 7% серед інших вікових груп); небажання показувати свою слабкість (15% проти 9% серед інших вікових груп).Старше покоління (від 55 до 60 років), що взяло участь у опитуванні, більше за інших впевнене у власній здатності впоратись (40% проти 28% серед інших вікових груп) та не вважає свої проблеми достатніми для звернення (37% проти 27% серед інших вікових цільових груп).Опитування було проведено дослідницькою компанією Gradus Research 18-20 жовтня 2023 року методом самозаповнення анкети в мобільному додатку. Онлайн-панель Gradus відображає структуру населення міст з кількістю мешканців понад 50 тисяч у віці 18-60 років за статтю, віком, розміром населеного пункту та регіоном. Опитано 2000 респондентів.
Всеукраїнська програма ментального здоров’я «Ти як?» – ініціатива першої леді України Олени Зеленської, спрямована на розбудову якісної системи надання послуг у сфері психосоціальної підтримки та розвиток культури піклування про ментальне здоров’я.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 1
Влад
Показати IP
5 Лютого 2024 12:35
Це тішить, що люди почали нормально ставитися до пробдем та їх вирішення. Я поки купую старовинні речі на Віоліті та реставрую, поки це допомагає мені бути в рівновазі, але при потребі звісно звертатимусь до спеціаліста.
2 червня: свята, події, факти. Міжнародний день людей, які пережили рак, та День здорового харчування
Сьогодні 00:00
Сьогодні 00:00
Виявили 2,51 проміле алкоголю: водій, який їздив у комендантську годину п’яним по Луцьку, заплатить 17 тисяч
1 Червня 2024 23:34
1 Червня 2024 23:34
ДніпроГЕС у критичному стані, про виробництво електрики не йдеться, – Федоров
1 Червня 2024 23:06
1 Червня 2024 23:06
У Луцьку уродженка Вірменії не може поновити право на власну дочку, бо не має громадянства
1 Червня 2024 22:38
1 Червня 2024 22:38
П’яним врізався у стовп і травмував дитину: на Волині за ДТП судили 18-річного водія
1 Червня 2024 22:10
1 Червня 2024 22:10
У неділю по всій Україні діятимуть ліміти на електрику. Повідомили, коли можливі відключення
1 Червня 2024 21:42
1 Червня 2024 21:42
Мама, тато і сім «Я»: родина з Луцького району взяла на виховання чотирьох дітей
1 Червня 2024 21:14
1 Червня 2024 21:14
Залишив автомат без нагляду, а з нього застрелився сержант: на Волині судили солдата
1 Червня 2024 20:46
1 Червня 2024 20:46
У Берестечківській громаді віддали останню шану Герою Павлу Тарнавському
1 Червня 2024 20:18
1 Червня 2024 20:18
Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.